Кібербулінг — нове популярне “захоплення” серед молоді. Агресивність, жорстокість у висловлюваннях, наклеп з боку однолітків — все це характерно для кіберцькування, який може статися під час підліткового періоду (охоплює вік від 11 до 16 років). У реальному житті підліток може цього уникнути. Адже дорослі — вчителі, батьки сприяють зміні поведінки дитини наконструктивну
Наразі Інтернет є досить поширеним явищем у сучасному світі, його неможливо усунути, тут все наше життя, ми вчимося тут спілкуватися, пізнаємо нову інформацію та поповнюємо свій словниковий запас, тому покращувати Інтернет – етику нам просто необхідно. Але кібернасильству досить важко протистояти в світі інноваційних технологій.
По-перше, дитина ніколи не скаже батькам про те, що вона стала жертвоюкібербулінгу, їй просто соромно і страшно буде зізнатися у своїй помилці. Підлітки вчаться бути самостійними і незалежними від опіки батьків, тому контроль з боку дорослих їх тільки насторожує.
По-друге, потреба в підлітковому віці включає в себе саме комунікацію з ровесниками. До речі, серед інтровертів більше підлітків, які налагоджують свою комунікативну сферу в соціальних мережах, вони переживають всі свої емоції внутрішньо.
По-третє, батьки нехтують індивідуальними особливостями дитини, приписуючи їм перехідні характеристики підліткового віку.
Які ознакитого, що підліток став жертвою кіберцькування?
— Раптова зміна поведінкового й емоційного стану дитини після користування дитиною соціальних мереж. Це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість;
— деструктивні стосунки батьків з дитиною (особливо загострюються під час обговорення реального життя підлітка);
— істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик);
погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння дитини;
— невдалі спроби суїциду;
— дитина необмежено користується Інтернетом, надаючи перевагу віртуальному світу;
— різке погіршення навчального процесу в школі (дитина неохоче йде на навчання, суперечить вчителям і батькам).
