STOP булінг!

Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" від 18 грудня 2018 р. №2657-VІІІ

Процедура подання учасниками освітнього процесу та розгляд заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (вкладення)

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (вкладення)

Зразок форми заяви (вкладення)

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

МОН України створило розділ «Протидія булінгу» https://mon.gov.ua/ua/tag/protidiya-bulingu

Сайт UNICEF Ukraine з профілактики булінгу stopbullying.com.ua

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ПРОТИДІЯТИ БУЛІНГУ
1. Важливо проговорювати можливість таких ситуацій з дитиною. Пояснити небезпеку. Запевнити, що перша її дія у випадку загрози - повідомити про це батькам.
2. Діти в боротьбі за справедливість (як їм здається) не бачать різниці між з'ясовуваннями відносин за законом і «за поняттями» і частіше вибирають друге. І тут великий ризик плавного і ненав'язливого переходу жертви в агресора.
3. Діти можуть боятися того, що їх вважатимуть слабкими. Важливо пояснити, що найдорожче, що у них є - це життя і здоров'я. Змінити громадську думку можна. Знайти іншу компанію, де до тебе будуть ставитися добре - можна. А здоров'я (психічне в тому числі) відновити можна далеко не завжди. Важливо пояснити, що звернення по допомогу до тих, хто сильніший, розумніший і досвідченіший - це ознака не слабкості, а, навпаки, зрілості.
4. Діти можуть боятися, що «буде гірше» - саме цим загрожують агресори, попереджаючи жертву про те, що скаржитися не можна. Важливо пояснити, що гірше буде, якщо він залишається один на один з тими, хто сильніший. Що перемагає закон. Що завжди є той, хто сильніший кривдників, і на кожного агресора є управа. Що почавши одного разу і відчувши безкарність, агресори не зупиняться. Що мама і тато - це люди, які знають вихід з будь-якої ситуації і обов'язково зроблять так, щоб було краще, тому що вони сильніші кривдників.
5. Необхідно окреслити коло людей, до яких можна звернутися за допомогою, якщо з якихось причин не виходить це зробити з батьками.
6. Пояснити дітям, що відповідальність за подібні вчинки неминуче настане. Якщо немає 14, її будуть нести батьки. Вселити, що подібні дії - караються!
7. Пояснити дітям, що все, що потрапляє в мережу, може бути використано проти них. Використовуйте інфрмацію з соціальних мереж як доказ в правоохоронних органах.
8. Якщо виникає ситуація загрози, негайно вживайте заходів по її усуненню! В ту ж хвилину! Не можна чекати, що саме пройде. Не можна думати, що «вони ж діти, самі розберуться». Не можна розмовляти з іншими дітьми за відсутності законних представників. У вас немає завдання виховати чужу дитину, у вас є завдання захистити свою!
9. Небажано розмовляти з законними представниками дитини без свідків.
10. Запевніть дитину в тому, що у будь-якому випадку діяти необхідно згідно закону - це єдиний виграшний варіант!

Вкладення